Новини

Результати дослідження «Стан інформування і залучення жителів громад в умовах воєнного стану»

В умовах повномасштабного вторгнення російських військ сфера інформування та залучення населення до ухвалення рішень на місцевому рівні зазнала суттєвих змін.

Шведсько-український проєкт PROSTO «Підтримка доступності послуг в Україні» спільно з Всеукраїнською асоціацією ОТГ провели дослідження стану інформування і залучення жителів громад в умовах воєнного стану. В анкетуванні взяли участь 156 респондентів - представників органів місцевого самоврядування зі 131 громади, відповідальних за інформування та комунікацію в громадах.

Метою дослідження було з'ясування потреб та проблемних аспектів інформування і залучення громадян до демократичних процесів у громадах, взаємодії інститутів громадянського суспільства та органів місцевого самоврядування у період воєнного стану.

Завдання дослідження:

  • прослідкувати, як вплинув воєнний стан на процеси інформування і залучення громадян на рівні територіальних громад;
  • яка потреба є в органів місцевого самоврядування в удосконаленні наявних або впровадженні нових інструментів інформування та залучення.

Об’єкти дослідження:

  • спеціалісти з інформування та залучення органів місцевого самоврядування, інші особи, які відповідають за комунікації у громадах, та фахівці, які виконують суміжні функції;
  • географія дослідження: невеликі міські, селищні, сільські територіальні громади

Метод дослідження: опитування представників ОМС  – інтернет-анкетування. Спосіб заповнення анкети – самозаповнення.

Спосіб поширення анкети: розсилка електронною поштою, соціальні мережі, сайт та сторінка Фейсбук Проєкту PROSTO.

Період опитування: з 01 листопада по 01 грудня 2022 року.

Портрет респондентів

В опитуванні взяли участь представники 21 області України:

Вінницька - 11, Дніпропетровська - 15, Донецька - 6, Житомирська - 7, Закарпатська - 7, Запорізька - 1, Івано-Франківська - 5, Київська - 15, Кіровоградська - 4, Львівська - 3, Миколаївська - 5, Одеська - 14, Полтавська -8, Рівненська - 6, Сумська - 8 , Тернопільська - 6, Харківська - 5, Хмельницька - 13, Черкаська - 8, Чернівецька - 4, Чернігівська - 5.

Посади респондентів: як представники керівного складу місцевої ради на рівні заступників голів та секретарів рад, представники профільних відділів організаційної роботи, інформаційного забезпечення та зв`язків з громадськістю, інформаційно-технічного забезпечення, так й інші спеціалісти з відділів організаційного та правового забезпечення, економічного розвитку та інвестицій, соціального захисту, культури і туризму, муніципального розвитку, юридичного відділу, релокації бізнесу та взаємодії з благодійними та гуманітарними організаціями, документообігу та контролю виконавчого комітету, освіти, культури, спорту, молоді та туризму.

Перелік різноманітності посад спеціалістів, які відповідають за напрям інформування і залучення жителів громад, свідчить про відсутність чіткого розподілу структурних підрозділів та посад, відповідальних за комунікацію та залучення громадськості.

Результати дослідження

Інструменти інформування жителів громади

Найчастіше в громадах використовуються такі канали інформування та комунікації з мешканцями громади як: офіційні сайти ради та офіційні сторінки в соціальних мережах, групи/чати у Viber, Телеграм, Facebook чи WhatsApp. Майже половина опитаних зазначила, що розміщує новини та важливу інформацію у місцевих друкованих ЗМІ та розповсюджує власні друковані матеріали. Близько чверті також розміщують матеріали на неофіційних сторінках у соцмережах, місцевих онлайн-ЗМІ, або ж на радіо чи телебаченні. Найменш популярні такі засоби комунікації, як власний інформаційний бюлетень органу влади чи організація спеціальних інформаційних заходів.


opros_230123-1.png

opros_230123-2.png

Водночас, опитані представники органів влади хотіли би дізнатися більше про організацію спеціальних інформаційних заходів (26%), інформування через групи в соціальних мережах і месенджерах (10%) та видання спеціального інформаційного бюлетеня (7%).

Інструменти залучення громадян, що використовуються для прийняття важливих рішень у громаді

Найчастіше в громадах використовують  наступні форми громадської участі: громадські слухання, проведення круглих столів, конференцій, робочих груп, консультацій з громадськістю та загальних зборів. Посередньо застосовується електронна петиція, інструмент місцевих ініціатив, бюджет участі, різні форми опитування, включаючи електронні, та громадські ради.

Лише п'ята частина опитаних зазначили про впровадження конкурсів проєктів для місцевих громадських організацій чи підтримку діяльності органів самоорганізації населення. Найменше застосовується інструмент громадської експертизи. 2% опитаних зазначили, що не використовують жоден із зазначених механізмів участі.

opros_230123-3.png

Серед інструментів участі, про які представники громад хотіли б дізнатися більше: бюджет участі (16%), громадська експертиза (15%), електронні петиції (12%), конкурси проєктів для місцевих громадських організацій, соціальне замовлення (11%) та органи самоорганізації населення (10%). 

opros_230123-4.png

Зміна ситуації у громадах у сфері інформування та залучення громадян після 24 лютого 2022 року 

26% опитаних відповіли, що ситуація в їх громадах у сфері інформування та залучення суттєво не змінилися після 24 лютого 2022 року і вони продовжили використовувати ті самі канали інформування, що і раніше.  Цікаво, що таку позицію відзначали окремі представники громад не лише із західних областей країни, але і центру, півдня і півночі.

“У сфері інформування ситуація майже не змінилась. Ми адаптовуємо інформацію до умов повномасштабного вторгнення та комунікуємо з мешканцями. Поширюємо тільки офіційну та перевірену інформацію. Залучаємо мешканців до медіаграмотності та розповідаємо як розпізнати фейки і боротись з дезінформацією», - залишили коментар під час опитування представники Солонянської громади Дніпропетровської області. 

opros_230123-5.png

 

12% представників ОМС відзначили, що почали активніше поширювати інформацію через соціальні мережі, створювати нові групи в чатах та месенджерах. Нові канали комунікації використовуються владою, наприклад, для оперативного інформування про повітряні тривоги, надання гуманітарної допомоги, комунікації з ВПО. Фіксується також збільшення інтенсивності та оперативності інформування населення, жителі громад стали уважніше спостерігати за офіційними каналами інформування місцевих органів влади. 

Проведене протягом листопада 2022 року опитування вже тоді зафіксувало, що понад 10% представників місцевої влади мали труднощі з комунікацією та залученням громадян через перебої з електропостачанням, поганим покриттям мережею інтернет віддалених старостинських округів та нестабільним мобільним зв'язком. Очевидно, що негативний вплив відсутності електроенергії через обстріли критичної інфраструктури російськими військами надалі лише посилився. 

Збільшення кількості фейків та поширення інформації з сумнівних джерел серед жителів громад відзначили 10% опитаних спеціалістів органів влади. Серед причин такої ситуації відзначають появу на місцях великої кількості нових телеграм-каналів, які, зокрема, створюються і самими жителями, та наповнюються інформацією з недостовірних джерел, негативними коментарями та відвертими фейками. 

Ще одним фактором змін у сфері інформування на місцевому рівні, який відзначили опитуванні, стало обмеження доступу до публічної інформації у зв'язку з воєнним станом. У 8% громад зазначили, що взагалі тимчасово або повністю припинили роботу сайтів та офіційних сторінок органів влади. Торкнулися обмеження і застосування інструментів участі в громадах - близько 6% респондентів вказали, що не проводять громадських слухань, круглих столів, зборів громадян, відмовилися від бюджету участі. 

Серед негативних наслідків на сферу інформування та залучення опитані представники ОМС називали також припинення виходу місцевих газет, скорочення штату працівників ОМС, збільшення соціальної напруги в громаді та негативну реакцію жителів на інформаційну політику органів влади. 

Забезпечення доступності інформації та залучення жителів з урахуванням особливостей різних груп населення 

Важливим аспектом в надзвичайних умовах воєнного стану залишається необхідність забезпечення доступності та врахуванні особливостей різних цільових аудиторій при здійсненні органами влади заходів з інформування та залучення жителів, зокрема, врахування різного віку, соціального статусу, віддаленості населених пунктів громади, ВПО. 

Серед опитаних представників громад 9% зазначили, що не забезпечують доступність інформації та залучення жителів з урахуванням особливостей різних груп населення.

28% респондентів заявили, що забезпечують інформування різних груп, використовуючи офіційний сайт, офіційні сторінки та групи в соцмережах. Наприклад, використовується різний спосіб подання інформації на різних інтернет-платформах для різних вікових категорій. 

Важливо, що другим за популярністю інструментом інклюзивного донесення інформації та залучення населення - є робота органів влади через старост (21%). Серед інструментів - окремі сторінки та групи в соціальних мережах в кожному старостинському окрузі, дошки оголошень, особисте спілкування з жителями, які не мають доступу до інтернету. 

Близько 10% опитаних представників ОМС відзначили також, що залучають працівників соціальних служб до поширення інформації серед людей похилого віку, які знаходяться на обслуговуванні у відповідних центрів надання соцпослуг. 

Серед інших методів донесення інформації до різних цільових груп громади відзначили також місцеві газети, дошки оголошень, створення каналів інформування ВПО через окремі чати та групи в месенджерах, індивідуальний обдзвін та інформування через ЦНАП. 

Висновки і рекомендації

Ситуація у сфері інформування і залучення зазнала суттєвих змін на локальному рівні після 24 лютого 2022 року - це торкнулося більшості опитаних громад. Причиною цьому стали як воєнні дії, законодавчі обмеження воєнного стану, так і суб'єктивні рішення на місцях. 

Був обмежений доступ до публічної інформації в громадах. Відповідно до Постанови КМУ від 12.03.2022 року №263 «Деякі питання забезпечення функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів в умовах воєнного стану», органам місцевого самоврядування рекомендувалося зупиняти, обмежувати роботу інформаційних, інформаційно-комунікаційних та електронних комунікаційних систем, а також публічних електронних реєстрів, що призвело до обмеження в отриманні інформації громадян. 

В одних громадах повністю закрили всю інформацію на сайтах, в інших - частково, керуючись власним баченням того, яку інформацію ворог може використати у своїх цілях. Водночас, як свідчить опитування, починаючи з літа 2022 року місцеві ради, які обмежили доступ, почали частково відновлювати інформацію на своїх сайтах та офіційних сторінках в соціальних мережах. 

Ресурс_37x.png

Ще одна тенденція, про яку не згадували респонденти під час опитування, але яка стала досить поширеною - закриття доступу журналістам і жителям громади до пленарних засідань, проведення сесій рад в закритому режимі та ненадання відповідей на інформаційні запити. 

В даному випадку представники органів місцевого самоврядування мають керуватися одночасно Законом про правовий режим воєнного стану та нормами Закону про доступ до публічної інформації

Згідно роз'яснення офісу Омбудсмена, з огляду на широкомасштабне вторгнення військ російської федерації на територію України, основними підставами для обмеження права громадян на доступ до публічної інформації слід вважати «захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам».

В практичному аспекті ОМС має застосувати так званий «трискладовий тест» (ч. 2 ст. 6 Закону № 2939-VI) до всієї інформації, оприлюдненої на офіційних веб-сайтах розпорядників та сторінках у соцмережах, на предмет її тимчасового обмеження в доступі або вилучення, шляхом віднесення до інформації з обмеженим доступом, якщо оприлюднення такої інформації загрожує інтересам національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку. 

Так само це стосується і обмеження доступу громадян до засідань ради або надання інформації на інформаційний запит. Органи влади зобов'язані і надалі надавати громадянам доступ до публічної інформації, зокрема через надання відповідей на звернення та запити громадян на публічну інформацію. Право на доступ до інформації в умовах воєнного стану може підлягати обмеженням, перш за все, для захисту інтересів національної безпеки та територіальної цілісності держави. 

Також слід зазначити, що в Україні ще з початку пандемії коронавірусу в місцевих радах з'явилася можливість проводити дистанційні засідання ради із забезпеченням публічного характеру таких засідань.

Збільшилася роль соціальних мереж та месенджерів, як каналів отримання інформації жителями громад. Дослідження підтвердило загальноукраїнську тенденцію збільшення ролі соціальних мереж та месенджерів, як каналів отримання інформації жителями. Відповідно, місцеві органи влади в своїй більшості оперативно реагують на виклики сьогодення та створюють або вдосконалюють свої офіційні сторінки в Facebook, канали та групи у Viber та Telegram. 

Водночас зріс вплив фейків та дезінформації. З розквітом соціальних мереж та месенджерів утворилося сприятливе поле для поширення проросійських фейків та дезінформації, які намагаються посіяти дестабілізацію в громадах, відволікти військових та органи влади.

Серед причин такої ситуації відзначають появу на місцях великої кількості нових телеграм-каналів, які, зокрема, створюються і самими жителями, та, в умовах низької медіаграмотності, наповнюються інформацією з недостовірних джерел, негативними коментарями та відвертими фейками. 

Тому завдання місцевих органів влади та місцевих журналістів, активістів полягає в поширенні медіаосвіти, підвищенні рівня “інформаційної гігієни” жителів, збільшення довіри до достовірних та офіційних каналів комунікації. 

 

 


Суттєвих обмежень зазнали інструменти залучення жителів до процесів ухвалення рішень. Особливо це стосується тих інструментів, які передбачають проведення зборів громадян - громадських слухань, загальних зборів чи навіть круглих столів для обговорень. Це пов'язано з тим, що відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" передбачається заборона проведення страйків, масових зібрань та акцій. Відповідно більшість органів місцевого самоврядування трактує цю норму як пряму заборону на проведення будь-яких зборів жителів, включаючи і механізми залучення до вирішення місцевих питань. Хоча, під час воєнного стану залишається можливість проводити громадські слухання чи загальні збори мешканців за місцем проживання за погодженням з місцевою військовою адміністрацією. 

Крім того, у жовтні 2022 року Кабінет Міністрів України вніс зміни до Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проєктів містобудівної документації на місцевому рівні. В документі підтверджується можливість проведення громадських слухань в офлайн-форматі, але також введено можливість проведення громадських слухань в режимі відеоконференції. 

В цих умовах зростає значення електронних інструментів залучення громадян до вирішення питань місцевого значення. Передусім мова йде про електронну петицію, як інструмент колективного онлайн-звернення жителів громади щодо проблемних питань та пропозицій щодо їх вирішення. 

Крім петицій в онлайн можна перенести проведення круглий столів, конференцій, роботу консультативно - дорадчих органів (громадських рад чи експертних комісій). Проводити різні форми електронних опитувань щодо актуальних питань життя громади чи проєктів рішень ради на офіційному сайті, соціальних мережах і месенджерах або через Google-форми. Навіть звітування місцевого голови і депутатів ради можна провести онлайн, якщо безпекова ситуація не дозволяє безпосереднє спілкування з жителями. Проєкти міжнародної технічної допомоги пропонують безкоштовні для громад рішення щодо запровадження електронної демократії, варто лише мати політичну волю для її втілення. 

В громадах фактично припинилася реалізація успішного інструменту залучення мешканців - громадський бюджет. Один з найуспішніших механізмів місцевої демократії - бюджет участі сьогодні майже не реалізується в громадах. Це пов'язано з пріоритетністю фінансування завдань, пов'язаних з обороною країни. Вказує на це і законодавче поле - 11 березня 2022 року була прийнята Постанова КМУ N 252 “Деякі питання формування та виконання місцевих бюджетів у період воєнного стану”, яка дозволяє перенаправляти кошти місцевих бюджетів на протидію російській агресії. Також припинення конкурсів громадського бюджету або відтермінування реалізації проєктів бюджетів участі у громадах пов’язане з тим, що казначейська служба не пропускає подібні статті видатків місцевих бюджетів, керуючись Постановою КМУ від 09.06.2021 р. N590 “Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану”. 

В даних умовах необхідно пояснювати жителям громад, чому не відбувається реалізація проєктів-переможців минулорічних бюджетів участі. А також запевняти, що всі громадські проєкти обов'язково будуть реалізовані після Перемоги! 

 

Опитування зафіксувало значну роль старост та соціальних працівників в процесі інформування та отримання зворотного зв'язку від вразливих категорій жителів. Перенесення великої частини інформування і комунікації в онлайн, постійні перебої з електроенергією ще більше обмежили в отриманні інформації вразливими категоріями - людьми старшого віку, жителями віддалених від центру населених пунктів та інших.  Отже, важливим завданням ОМС є навчання старост, соціальних працівників та інших посадових осіб, з метою отримання ними нових знань та практичних навичок щодо інформування та комунікації, розпізнавання інформаційних маніпуляцій, ворожої пропаганди та дезінформації. В свою чергу, ці представники влади на місцях зможуть більш ефективно комунікувати та навчати медіаграмотності вразливі категорії, з якими працюють. 

В під час опитування з'ясувалося, що в багатьох громадах органи влади виділяють як окрему категорію для інформування внутрішньо переміщених осіб, створюючи для них окремі канали комунікації (групи в месенджерах , сторінки в соцмережах). Це хороші кейси, які варто вивчати та показувати як приклади для впровадження.

Як підсумок можна зазначити, що місцеве самоврядування швидко відреагувало на виклики воєнного стану у сфері інформування та залучення мешканців громади, оскільки від цього часто залежало життя та безпека людей в громадах - створили нові або посилили існуючі канали комунікації по донесенню суспільно-необхідної в умовах воєнного стану інформації (наприклад, інформацію про гуманітарні коридори, видачу гуманітарної допомоги тощо), почали реагувати на дезінформацію та маніпуляції. Водночас, посилені заходи інформаційної безпеки призвели до приховування органами влади частини суспільно важливої інформації про свою діяльність, яка не стосується обороноздатності та не несе загрози територіальній цілісності. Тому ОМС варто уважно переглянути політику доступу до публічної інформації, зважаючи на роз'яснення та рекомендації Офісу уповноваженого з прав людини та експертів. 

Більш неоднозначною є ситуація із застосуванням механізмів залучення громадян до вирішення місцевих питань. Зважаючи на обмежувальні норми законодавства щодо проведення масових заходів, місцеві органи влади часто можуть загалом відмовлятися від проведення громадських слухань, загальних зборів чи публічних широких обговорень. Водночас, слід зважати на необхідність залучення громадян до процесів ухвалення важливих для громади рішень навіть в умовах воєнного стану, виходячи з безпекової ситуації в громаді, широко використовувати електронні інструменти вивчення громадської думки та консультацій з жителями, враховуючи вразливі категорії населення.